Меч каролінгського типу.
У VII-IX ст. в Європі, від Атлантики до берегів Дніпра, були поширені так звані мечі каролінгського типу. Свою назву ці мечі отримали від родового імені Каролінгів - нащадків Карла Великого, чия держава протягом століть була найбільшим в Європі політичним об'єднанням. Київська Русь була другою після Каролінгськой імперії країною Європи, де зброярі абсолютно точно освоїли технологію виробництва мечів і настільки добре, що не підробляли їх під західні марки, а підписували свої вироби своїми власними іменами, адже були впевненими в їхній якості. Так, добре відомий меч, знайдений в кінці XIX в. поблизу Миргорода з кириличним клеймом «Людота коваль». Розвиток державної організації просунув меч у якості найважливішого військового і державного символа, який уособлював владу князя. Роман Галицький гордовито і войовничо говорив про свій меч папському послу: «маю мій від Бога даний, і поки маю при стегні моєму, не потребую иншої купувати, але тільки кров'ю, як наші батьки і діди поширили і помножили землю Руську».
Клинок прямий дволезовий з широким долом, нижня частина клинка відсутня. У верхній частині клинка в долах є нечитабельні написи. Хрестовина сталева, пряма, трапецієподібної форми, з зовнішньої сторони покрита сріблом, є солярні знаки. Черен обмотаний дротом з металу білого кольору. Навершя сталеве тричастинне. Місце знахідки - Україна, Тернопільська обл. Загальна довжина 570 мм, довжина клинка420 мм, ширина клинка45 мм.
