Сокира з оленячого рогу

Енеоліт (4-3 тис. до н.е.)

Камінь - не єдиний матеріал, який застосовувався примітивними людьми для виготовлення зброї. Часто для цього використовувалися і роги тварин, особливо оленів. Первісні зброярі майстрували з них, наприклад, клинки, наконечники і гарпуни, а також сокири.Одна з таких, часів енеоліту, представленав експозиції Музею історії зброї. Сер Річард Френсіс Бертон, відомий британський мандрівник і письменник, у своїй монументальній праці «Книга мечів. Холодна зброя крізь тисячоліття»описує подібну зброю так:«… Сокири з оленячого рогу часто зустрічаються в Скандинавії ... Цей матеріал, якщо брати його від старого оленя, має більшу щільність, ніж кістка, і майже кам'яну твердість, оскільки переплетена структура рогу містить вапняні солі; до того ж, він ще й легко обробляється вогнем і парою». До речі, як будь-яке інше знаряддя кам'яного віку, сокира з оленячого рогу була універсальною - використовувалася і як робочий інструмент. У тому числі і при виготовленні інших знарядь, застосовувалася для відколювання від великих каменів дрібніших фрагментів.