Багинет (байонетт) – кинджал з пласким, рідше гранчастим клинком, що кріпився на дульній частині ствола ручної вогнепальної зброї, застосовувався в якості багнета.
Багнак (багнакх) – індійська холодна зброя; штучні кігті, що надягають на кисті рук.
Бармиця – кольчужна сітка, що кріпилася до деяких видів східних і європейських шоломів і прикривала частину обличчя, підборіддя, іноді плечі.
Бебут – кинджал із зігнутим однолезовим або двулезовим клинком.
Бердиш – зброя на довгому древку, бойова частина якого зроблена у вигляді напівкруглої сокири з широким лезом. Веде своє походження від широкої сокири, яка була поширенасеред стародавніх народів Європи. У XV-XVI ст. бердиші залишилися тільки в Росії і частково в Швеції.
Бомба – розривний артилерійський снаряд масою не менше 1пуда (16,38 кг). У епоху гладкоствольної артилерії бомба являла собою порожнисту чавунну кулю, що начинена пороховим зарядом, з отвором для запалювальної трубки.
Бомбарда – один із перших зразків артилерійської зброї крупного калібру, що використовувалась при облогах і обороні фортець у XIV-XVI ст.. Пристосована для стрільби кам'яними ядрами.Лафета не мала, тому встановлювалася на дерев'яну платформу, укріплену жердинами і палями. Виготовляли куванням із поперечних і поздовжніх смуг заліза або відливали з бронзи.
Брандскугель – запальний снаряд у гладкоствольнійартилерії.
Брандтрубка – порожниста сталева трубка, яка передає у капсульномузамку вогонь від капсуля основному заряду пороху у стволі («бранд» в перекладі з німецької - «горіння»). Брандтрубка вгвинчувалася або заварювалася у казенну частину ствола праворуч під невеликим кутом.
Булава – найдавніша ударна зброя на короткому древку. Ударна частина («яблуко») куляста або грушоподібна могла посилюватися шипами та ребрами. У ранню добу робилася з каменю. Починаючи з XII-XIII ст. виконувалася із заліза і отримала різні форми.
Булат – особливий різновид сталі, що відрізняється високою твердістю, пружністю і в'язкістю. Характерним для булату є орнамент, який наносили при його обробці.
Бумеранг- давня метальна ударна зброя, різновид палиці. У ранні часи мав невеликий вигин, згодом отримав серпоподібну форму з площинами різної форми і довжини. Залежно від вигину самого бумеранга і його площин міг здійснювати рух по різній траєкторії, аж до повернення в точку кидання.