XIX ст.
Кадара - особливий вид закавказької зброї. Спочатку термін «кадара» застосовувався для позначення короткої шаблі або меча. З XIX століття цим словом позначають довгий кинджал. Він використовувався як шабля - призначався для рублячих ударів. Швидкістю шашки подібна зброя не відзначалася, проте відрізнялася простотою у виготовленні і використанні, а також потужними ударами важким клинком. Згодом кадара набула ритуальної функції, яку зберігає і досі. Під час Ашури - днів пам'яті Алі і його сім'ї - шиїти використовують цей кинджал для нанесення неглибоких різаних ран, виконуючи обряд кадара-зані. Такий звичай з'явився в позаминулому столітті в Азербайджані, але поширився по всьому шиїтському ареалу Близького Сходу.
Клинок незначної кривизни, вістря на лінії обуха, з двома вузькими долами уздовж обуха і одним широким. Доли покриті несправжнім булатом. У верхній третині клинка на правій голомені є клейма. Рукоять складається з дерев'яних щічок, з'єднаних з хвостовиком клинка трьома заклепками, які на зовнішньомубоці прикриті трьома металевими ґудзиками.
Загальна довжина 798 мм, довжина клинка 631 мм, ширина клинка 46 мм.
