XIX ст.
Айкучі - один з найбільш поширених в Японії типів ножів. Колись він використовувався самураями для вбивства поваленого ворога. Адже, згідно з правилами бусідо, лежачого на землі супротивника не можна було добивати мечем. З XVII століття, після закінчення Епохи воєн, айкучі фактично перестав бути бойовою зброєю і перейшов в розряд предметів мистецтва - став статусною річчю. У цьому ви можете переконатися на прикладі нашого експоната. Він розкішно оформлений із застосуванням золота, срібла, чорного дерева і шкіри ската.
Клинок прямий, дволезовий, ромбічного перетину, з лінією хамон. Хабакі - із золота. Рукоять дерев'яна, покрита шкірою ската (?). Головка і нижня втулка - чорне дерево (?). Менукі - рельєфний срібний птах. Піхви дерев'яні, фарбовані в червоний колір, лаковані, зі скобою з внутрішньогобоку і відділенням для когаі- із зовнішнього.
Загальна довжина 226 мм, довжина клинка 144 мм, ширина клинка 16 мм.
