Кам'яна доба - найдавніший культурно-історичний період в історії людства, коли основні знаряддя праці і зброя виготовлялися головним чином з каменю, але використовувалися також дерево і кістка.

На самих ранніх етапах людської історії, межа між поняттями «знаряддя» і «зброя» була досить умовною - одне швидко перетворювалося в інше.

Першим методом виготовлення знарядь з каменю стала оббивочна техніка - метод удару каменем по каменю. Так виготовлялися ручні рубила - двобічні оброблені знаряддя вагою до кілограма універсального застосування. Рубила, поступово вдосконалюючись, залишалися основними і найбільш поширеними знаряддями людини від нижнього палеоліту аж до настання епохи середнього палеоліту (бл. 200 – 45-30 тис. років тому).

Наступним винаходом став метод сколювання - від каменю, який вже мав відповідний розмір і форму, ударами іншим каменем відколювались невеликі шматки, поки не виникала ріжуча кромка потрібної форми. Найважливішим технічним досягненням людей епохи неоліту стало оволодіння техніками шліфування, свердління і пиляння каменю.

До епохи палеоліту відноситься поява ножа. Першими ножами були кам'яні (найчастіше кременеві) пластини, краї яких загострювали спеціальними дрібними відколами, - згодом вони набули мигдалеподібної форми. Також широко використовувалися ножі з кістки.

Близько 20-30 тис. років тому до кам'яних знарядь почали приєднувати рукоятки з дерева, рогу або кістки. Можливість створювати зброю з двох і більше частин відкрила найширші можливості для творчості. Зокрема, в пізньому палеоліті (близько 20 тисяч років тому) з'явилися безпосередні попередники сокир - «тесла». Тесло являло собою звичайне ручне рубило, яке вклеювалось у отвір в дерев'яній палиці. Близько 6 тисяч років тому з'явилися кам'яні просвердлені сокири.

Ранні списи представляли собою просто довгу, рівну палицю із заточеним і обпаленим для міцності кінцем. Порівняно пізно, всього 12-17 тис. років тому, в епоху мезоліту, списи стали оснащуватися наконечниками з каменю або кістки.

До найважливіших метальних складових вкладишевих (набірних)знарядь відносяться лук і стріли. Їх винахід здійснив прорив у розвитку людства. З винаходом лука полювання надовго стало основною галуззю господарства древньої людини. Лук і дотепер є важливою зброєю у деяких народів. Втім, лук став застосовуватися не тільки як метальна зброя - лук став частиною примітивного пристрою для свердління, через що отримав широке поширення і зіграв дуже важливу роль у техніці кам'яної доби.

Експонати музею періоду кам'яної доби демонструють основні види знарядь праці і зброї відповідного періоду, відображають процес їх розвитку від найпростіших до більш складних, різноманітних і досконалих.